Освітній проект.

Досвід роботи з розвитку логіко-математичних

         здібностей  у дітей дошкільного віку.   

                   

                     

Мета досвіду:

1. Сприяти досвіду пізнавальної активності.

2. Розвиток розумових здібностей.

3. Розвиток логічного мислення через логіко-математичні ігри.

4. Розвиток інтелектуально-творчих здібностей дітей через освоєння ними логіко-математичних уявлень і способів пізнання.

5. Формування прагнення до самостійного пізнання та мислення.

Зміст досвіду:

Зміст логіко-математичного розвитку відображено у Про-грамі навчання, і умовно його можна поділити на три напря-мки: уявлення і поняття, залежності і відношення; математи-чні дії. Відібрати пізнавальний матеріал для вивчення із вра-хуванням його значущості і у відповідності з можливостями дітей - справа непроста. В принципі зміст навчання, тобто програма по формуванню елементів математики розроблялась протягом багатьох років.

Аналіз різних (варіативних) програм з математики у ди-тячому садку дозволяє зробити висновок, що основним у їх змісті є досить широке коло уявлень і понять: кількість, чис-ло, множина, підмножина, величина, міра, форма предмета і геометричні фігури; уявлення і поняття про простір (напря-мок, відстань, взаємне розміщення предметів у просторі) і час (одиниці виміру часу, деякі його особливості). При цьому ва-жливо підкреслити, що кожне логіко-математичне поняття формується поступово, поетапно, за лінійно-концентричним принципом.

Актуальність досвіду:

 У період дошкільного дитинства особливо переломним, багатим на новоутворення є старший вік. Найбільш суттєві зміни охоплюють пізнавальну, вольову, емоційну сфери старших дошкільників. Вони здатні діяти довільно, керувати своєю психічною діяльністю. Для їхньої пам яті характерна довільність процесів запам ятовування та відтворення. Мислення, хоч і залишається ще наочно-образним, але поступово стає словесним. З розвитком мислення нерозривно пов язаний розвиток мовлення та уяви дошкільників.

Вирішальне значення для інтенсивності новоутворень дошкільного періоду має математика. Без математичної підготовки неможливі ті якісні зміни, що дають змогу дитині перейти до систематичного шкільного навчання.

Суть досвіду:

Поняття "розвиток логіко-математичних здібностей" є досить складним, комплексним і багатоаспектної. Воно складається з взаємозалежних і взаємообумовлених представлень про простір, форму, величину, часі, кількості, їхніх властивостях і відносинах, що необхідні для формування в дитини "життєвих" і "наукових" понять.

Під математичним розвитком дошкільників розуміються якісні зміни в пізнавальній діяльності дитини, що відбуваються в результаті формування елементарних математичних представлень і зв'язаних з ними логічних операцій. Математичний розвиток - значимий компонент у формуванні "картини світу" дитини. Отже, однією з найбільш важливих завдань вихователя і батьків - розвити в дитини інтерес до математики в дошкільному віці. Прилучення до цього предмета в ігровій і цікавій формі допоможе дитині надалі швидше і легше засвоювати шкільну програму.

Науковість досвіду:

У своїй роботі я почала вивчати та вводити в роботу елементи технології Фрідріха Фребеля.Ф.Фребель видатний німецький педагог кінця 19 століття.

Він розробив цілісну теорію та методику дошкільного виховання яка

грунтувалася на його власному педагогічному досвіді, була безпосередньо ним

апробована і пройшла через його розум та серце.

Теоретичні засади педагогіки Ф. Фребеля будуються на визнанні провідної

ролі виховання, його освітніх можливостей у розвитку дітей. В основу

розробленої педагогічної системи Ф. Фребель поклав своє вчення про природні

інстинкти на розвиток яких має бути спрямоване виховання дитини. Це,

зокрема, інстинкти пізнання, діяльності, творчості, а також релігійний інстинкт.

До найважливішого компоненту педагогічної концепції Ф. Фребеля відносяться дидактичні ігри, що проводяться під керівництвом дорослих і використовуються дітьми самостійно з широким використанням певних предметів (дарів). Вони застосовуються як дидактичний матеріал, сприяє вивченню дітьми структури цих предметів. Слід додати, що в 1836 році Ф. Фребель відкрив в Тюрінгії заклад для розвитку у дітей та молоді інтересу до творчої праці, що по суті був фабрикою для вироблення іграшок. Саме там були виготовлені перші предмети (дари), що мали сприяти самовдосконаленню дітей. До них відносились:

3.      дерев’яні кулі різних розмірів;

4.      коробки з кубиками;

5.      великі куби, які можна було поділити на вісім менших кубів, куби з цифрами ( для                формування математичних понять);

6.      малі м’ячі з ниток всіх кольорів веселки;

7.      циліндри, піраміди; різні вирізки з дерева, картону та ін.

Ф. Фребель вважав, що діти завдяки активному контакту з різними формами предметів в процесі ігор мають можливість детально ознайомитись в ігровій практиці з їх структурою. Наприклад, викладання з кубиків та інших предметів різних фігур сприяло розвитку у дітей творчості, фантазії, конструкторських якостей, вміння маніпулювати предметами тощо. Зжовуючи дитину в сім’ї, мати мала можливість спостерігати за нею, допомагати їй своїми зрадами, що на думку Ф. Фребеля, було дуже важливо у вихованні малюків. В концепції Ф. Фребеля ігри з предметами відігравали основну роль, однак поряд з ними, він надавав належну вагу рухливим іграм (з бігом, стрибками, танцями та ін.) та праці дітей в природі (доглядання за рослинами, тваринами).

Також я почала вивчати та вводити в роботу елементи технології В'ячеслава Воскобовича. Поштовхом до винаходу ігор послужили власні діти. Вони народилися у інженера-фізика В'ячеслава Воскобовіча в епоху Перебудови, і походи по магазинах іграшок вганяли молодого батька в тугу. Там пропонувалися ігри, в які грали ще бабусі наших бабусь.А в країні вже активно велися розмови про альтернативну педагогіці. І В'ячеслав Валерійович вирішив внести власну лепту у передові методи виховання.Перші ігри Воскобовіча з'явилися на початку 90-х. "Геоконт", "Ігровий квадрат" (зараз це "Квадрат Воскобовіча"), "Складушкі", "Кольорові годинник" відразу привернули до себе увагу. З кожним роком їх ставало все більше - "Прозорий квадрат", "Прозора цифра", "Доміно", "Планета множення", серія "Чудо-головоломки", "Математичні кошики". З'явилися і перші методичні казки. Практика Воскобовіча швидко вийшла за рамки сім'ї. З проханнями поділитися досвідом його стали запрошувати на семінари, спочатку в рідному місті (тоді ще Ленінграді) а потім і за його межами. Як показала практика, ігри чудово вписалися в програми освітніх установ, наприклад "Дитинство", "Розвиток", "Веселка".

Творчий потенціал

З якою грою дитина грає найдовше ? Звичайно, з тією, яка дає йому можливість втілювати "задумки" в дійсність. Скільки цікавого можна придумати і зробити з деталей "Чудо-головоломок", різнокольорових "павутинок" "Геоконта", "вічного орігамі" "Квадрату Воскобовіча": машини, літаки, кораблі, метелики і птиці, лицарі і принцеси - цілий казковий світ! Ігри дають можливість проявляти творчість і дорослим.

Висновок:

Дитячий садок, як нам відомо, є проміжним етапом між дитинством та школою. Цей етап неймовірно відповідальний, оскільки дитина повинна відправитися до школи, маючи за плечима пристойний багаж знань та життєвих навичок. Елементарні математичні уявлення даються дітям у дитячому садку. Але нинішні малюки, виявляється, куди непосидючі попередніх поколінь! Змусити їх сидіти на одному місці практично неможливо, а будь-яке навчання припускає посидючість, терпіння і увагу. Що ж зробити для того, щоб закласти в них необхідні знання, уникаючи звичних моралей і занудності? Фрази, на зразок цих: «Сидіть тихо!», «Слухайте уважно!» Відлякають кого завгодно. Тоді вихід один - ГРА!

На щастя, цифри з задоволенням вписуються в ігрову дію. Перше, що ми повинні зробити - це зацікавити дітей. А вже якщо інтерес з'явився, то з'явиться і бажання більш тісно познайомитися з математикою. Друге - організувати творче та активне співробітництво дітей та вихователя. Треба пам'ятати, що для цього нам знадобиться велика кількість наочного матеріалу, інакше не можна, особливо це стосується математичного рахунку, де без наочності не обійтися.

Гра - природний спосіб розвитку дитини. Такими нас створила природа, адже не випадково дитинчата тварин всі життєво важливі навички набувають у грі. Тільки в грі дитина радісно і легко, як квітка під сонцем, розкриває свої творчі здібності, освоює нові навички та знання, розвиває спритність, спостережливість, фантазію, пам'ять, навчається міркувати, аналізувати, долати труднощі, одночасно вбираючи неоціненний досвід спілкування.

Без навчального процесу на заняття математикою, звичайно, не обійтися. Але в наших силах зробити його веселим і захоплюючим.Треба пам'ятати, що ключовим словом на заняттях має бути слово - ТВОРЧІСТЬ!